Час від часу натикаюсь на статті та дискусії про втому від новин (news fatigue) в Україні та світі. Безумовно, трафік у більшості українських новинних видань (включно з УП) падає відносно лютого-березня-квітня, але розмови про втому та, тим більше, падіння інтересу аудиторії до новин мені видаються передчасними.
Щоб трохи краще розібратися в цій темі, я вирішив поглянути на цифри, які віддає нам платформа Gemius. Ті, хто мене давно знають, напевно, неодноразово чули від мене різного роду критику у бік цього сервісу вимірювань. Я й зараз не можу сказати, що сліпо вірю їхнім даним (і далі ви зрозумієте чому), але в межах цього завдання (розібратися з динамікою споживання цифрового контенту в Україні) Gemius – це найкраще з доступного.
Отже, для початку я вирішив поглянути на те, як змінювалася загальна кількість користувачів українського інтернету за останні два з половиною роки:
Якщо вірити Gemius, то кількість активних інтернет-користувачів України трималася на рівні 24.6 млн користувачів до лютого 2021 року, коли, схоже, платформа змінила алгоритм підрахунків, і графік підстрибнув до 27 млн і став більш "живим", та з тих пір коливається в межах 26-28 млн. Припустимо також, що "стрибок" може бути пов'язаний з додаванням якогось дуже великого сайту чи платформи до вимірів.
Загалом цифри мені видаються дивними з двох причин: 1) немає помітних коливань у лютому-квітні 2022 року, хоча із зрозумілих причин мають бути; 2) графік повинен у будь-якому разі падати, тому що, за даними ООН, понад 9 млн осіб перетнули кордони України з 24 лютого, і за межами країни зараз перебуває понад 5 мільйонів українців.
Я спеціально уточнив у менеджерів Gemius, чи рахуватиме їх система українця, який виїхав за кордон і заходить до нас на сайт, і отримав негативну відповідь. При цьому графік вище - абсолютно стабільний. Відповідно: або з 24 лютого інтернетом почали користуватися кілька мільйонів людей, які раніше ним не користувалися, або щось не так рахує (думаю, друге).
Але, можливо, я погано налаштував репорт, давайте на секунду забудемо про всіх користувачів і розглянемо категорію "News", тобто новинні сайти:
Тут все більш живе - бачимо чітке зростання трафіку в березні-лютому і потім спад. Якщо вірити графіку, то трафік на основні українські видання новин все ще б'є рекорд попередніх 2 років, хоча й прагне показника лютого 2021 року, який, повторюся, здається мені технічною аномалією.
Для повноти картини додам також розбивку за віковими групами користувачів у категорії “новини”:
Тут особисто для мене цікава синя лінія категорії 25-34. Протягом останніх 5 років хто тільки не писав про те, що мілленіали (люди 1985-95 років народження) припинили читати новини. Але, як бачимо, синя лінія активно бореться із червоною (35-44) за першість.
Ну а тепер давайте провалимося ще на рівень нижче та подивимося на статистику окремо взятого видання – УП. Скидаю відразу у двох варіантах, щоб було зрозуміліше щодо динаміки вікових груп:
Попередній пік відвідуваності в УП був під час запровадження локдауну у березні 2020 року. Відповідно бачимо, що поступово трафік опускається до цих показників, але все одно поки що суттєво вищий. Але ще більша перспектива відкривається, якщо подивитися на динаміку з 2019 року (з Google Analytics):
Як і у випадку з усією категорією новин, бачимо, що незважаючи на падіння показників з абсолютно рекордних лютого-квітня, травень-червень все одно вищий за все, що було останні кілька років. Не дуже схоже на апокаліптичне “люди втомилися від новин!”. Вони, безумовно, втомилися, але продовжують читати новини більше, ніж будь-коли до війни.
"Ну ок, це в Україні, а в світі точно втомилися", - скажете ви і будете не зовсім праві.
Дуже важливо правильно обирати бейслайн, із яким порівнюємо поточні показники. Якщо говорити про США, то там у середині 2015 року, коли Дональд Трамп оголосив про те, що йде в президенти, почався суперцикл новин, відомий як 'trump bump'.
Ось, наприклад, зростання передплатників New York Times за цей період:
Приблизно в такій самій пропорції виріс трафік на сайти найбільших американських видань:
Ну а майже відразу після trump bump стався covid bump:
Виходить, що останні роки медіаспоживання було неприродно високим у результаті локальних (Трамп, brexit) та глобальних (COVID) суперциклів новин.
Але суперцикли рано чи пізно закінчуються: Байден не виробляє стільки інфоприводів, brexit майже відбувся, а covid стає частиною повсякденності. Показники падають, але це навряд чи можна назвати падінням, скоріше нормалізацією. Будемо сподіватися, що подібна нормалізація найближчим часом станеться й з нашим новинним циклом - після нашої перемоги!
Андрій.
На сьогодні це все! Якщо маєте що сказати по темі, просто так, або хочете, щоб я розібрав ваш кейс (таке теж будемо робити!) - пишіть мені на andrew.boborykin@gmail.com, в реплаях на лист та в коментах під постом. Далі буде більше.
Ну, смотря за какой период смотреть, если смотреть с пика, то так и есть, люди читают в разы меньше, и, я думаю, будет продолжать снижение, пока не устаканится на каком-то уровне.
А так, если сравнивать до войны ... надо было ещё сравнить с 2014 годом или когда АТО началось...